Зміст
Ниркова недостатність виникає, коли є нирки великого ступеня ураження, спричинені такими захворюваннями, як діабет та гіпертонія, а також інтоксикація, спричинена наркотиками. Адекватне введення дози ацетилцистеїну може допомогти поліпшити стан пацієнта, який проходить діалізне лікування. Це також допомагає зменшити ризик ниркової недостатності у пацієнтів, схильних до розвитку захворювання після операції на серці. Дозування та шляхи введення ацетилцистеїну залежать від пацієнта.
Показання
Ацетилцистеїн, сполука, що містить тіол, показаний для лікування респіраторних інфекцій, гострого та хронічного бронхіту та його загострень, утворення густого слизу та хронічної обструктивної хвороби легенів (емфізема).Він також призначений для лікування ниркової недостатності, коли його введення після радіоконтрасту пригнічує проксимальну канальцеву травму, спричинену опосередкованим стресом окислювачем, який може пошкодити нирки.
Переваги
Ацетилцистеїн пропонує численні переваги. Його введення у відповідній дозі може призвести до значного зменшення летальних випадків, спричинених серцево-судинними катастрофами, уникнення підвищення артеріального тиску та збільшення припливу крові до нирок, зменшення накопичення небажаних відходів в організмі, що призводить до симптомів уремічного походження такі як задишка, набряк щиколотки, блювота та запаморочення.
При застосуванні з достатньою гідратацією цей препарат допомагає захистити від рентгенологічної контрастної нефропатії у серцевих пацієнтів, які перебувають на ангіопластиці. Його використання вважається додатковою добавкою для захисту клітин від старіння та раку. Він також забезпечує високий рівень антиоксидантних добавок в організмі та запобігає токсичності, спричиненій ацетамінофеном, яка може пошкодити печінку.
Дозування та введення
Ацетилцистеїн можна знайти у скляних пляшках об’ємом 4, 10 і 30 мл, і його можна вводити, розводячи 20% його розчину ін’єкцією стерильної води або інгаляцією, а також інгаляцією або ін’єкцією хлориду натрію. Також його можна вводити з 10% нерозведеним розчином.
Препарат можна застосовувати перорально, внутрішньовенно та у вигляді інгалятора. Рекомендується вводити інгаляційну дозу від 3 до 5 мл 20% розчину або від 6 до 10 мл 10% розчину від 3 до 4 разів на день. Пряме закапування препарату можна робити щогодини, у дозі 1-2 мл 10-20% розчину. Пероральний прийом вимагає розведення 20% розчину в безалкогольному напої, поки препарат не досягне кінцевої концентрації 5%.
Увага
Високі дози ацетилцистеїну викликають нудоту при прийомі натщесерце. Інші побічні ефекти включають кропив'янку, бронхоспазм, носоглотку та шлунково-кишкові симптоми, такі як блювота, діарея та біль у животі. Дози не повинні перевищувати 500 мг при прийомі всередину, щоб уникнути побічних ефектів.
Слід також звернути увагу на прийом пацієнтам з відомою чутливістю до лікарського компоненту, новонародженим, хворим на астму з пептичною виразкою в анамнезі, вагітним та жінкам, що годують груддю.
Під час прийому цього препарату під час процедури слід призупинити прийом діуретиків, анальгетиків та інгібіторів АПФ. Повідомлялося про такі серйозні алергічні реакції, як шкірні висипання, набряк обличчя, кінцівок та мови, запаморочення, сильний свербіж та утруднене дихання.
Міркування
Оскільки розчин ацетилцистеїну не містить протимікробного агента, слід дотримуватися особливої обережності, щоб уникнути забруднення стерильного розчину. Препарат повинен бути підготовлений і використаний протягом однієї години. Залишок нерозведеного розчину слід зберігати в холодильнику та використовувати протягом 96 годин.