Зміст
Можливо, ви не знаєте Маркоса Евангеліста де Мораіса, але ви, звичайно, знаєте, хто є Кафу, капітан національної збірної Бразилії, який підняв Кубок Копа в 2002 році. Вічна футболка 2 бразильської команди вважається одним з найбільших живих футболістів у світі. Крім того, Cafu також є рекордсменом ігор для бразильської футбольної команди. Це всього 149 матчів, чотири спірні чемпіонати світу і дві переможні Кубка (1994 і 2002). Але перш ніж досягти переможного курсу на полі, Cafu пройшов через багато труднощів. Перевірте траєкторію Кафу, нашого футбольного ідола.
Відхилення в ситах
Перед тим як стати одним з найбільших сторін усіх часів, Кафу мав скромне життя в районі Жардім Ірен у Сан-Паулу. З мрією стати футболістом, молодий Кафу боровся за кожну можливість, яку він побачив. Його відхилили в дев'яти футбольних випробуваннях, знаменитих ситах. Не відмовляючись, він нарешті почав свою кар'єру для футбольної школи Craque Pedro da Rocha. Потім він виступав за «AC Nacional», пройшов португальський для спорту, Itaquaquecetuba і, нарешті, дістався до команди Сан-Паулу в 1989 році.
Початок у Сан-Паулу
Перша велика робоча можливість Cafu прийшла з команди Сан-Паулу, яка мала великий час на початку 1990-х рр. На ФК Сан-Паулу молодий гравець Cafu знайшов розумного тренера, здатного скористатися всім потенціалом майбутнього. чемпіон. Telê Santana запропонував головні шанси для Cafu в команді Сан-Паулу. Незабаром Cafu виділявся і вважався одним з великих одкровень у бразильському футболі. Еволюція прийшла природно, і в 1990 році Cafu дебютував з сорочкою збірної Бразилії.
Інші клуби
У Сан-Паулу, Cafu накопичила ряд назв, таких як бразильський чемпіонат, Libertadores Америки та чемпіонат світу з Interclub. У 1995 році гравець відправився в іспанську команду в Сарагосі і в цьому ж році відправився грати в Палмейрас, де залишив свій слід як один з кращих сторін в історії клубу. Потім він переїхав до Риму, Італія, в 2000 році. У 2002 році його перевели в Мілан, де він виграв чемпіонат Італії з футболу та SuperCopa. Він попрощався з командою Мілана. В останньому матчі кар'єри команда Кафу випередила Удінезе з рахунком 4: 1. У той час Cafu забив останню мету гри, щоб попрощатися з чемпіонським стилем.
Бразильський вибір
Але навіть у бразильській команді виділявся Cafu. Він був рекордсменом в жовто-зеленій майці (149 ігор) і виграв два чемпіонати світу. Все почалося в 1990 році, коли його назвали дружнім після того, як він був представлений на стороні Сан-Паулу. Це було для Чемпіонату світу 1994 року як резерв власника Jorginho. Коли Jorginho був поранений у фіналі проти Італії, Cafu мав його шанс у головній команді. Це була пропущена можливість. Він став абсолютним власником сорочки 2 відбору. З Бразилією він виграв Кубок Америки в 1997 і 1999 роках, грав на Чемпіонаті світу в 1998 році. Після цього він став капітаном збірної Бразилії в кар'єрі-переможниці, яка дала нам pentacampeonato в 2002 році. частина історії світового футболу.
